Богдан – 14-річний юнак із м. Вінниця. У вересні минулого року, прокинувшись вранці, він не зміг встати з ліжка, бо перестали функціонувати ноги. Діагноз виявився страшним – пухлина хребта, саркома Юінга, рак другої стадії. У вінницькій лікарні Богдану спочатку вирізали пухлину, а потім взялися лікувати рак. Після перших курсів променевої терапії він втратив 11 кг ваги і ледве отямився. А після перших курсів хіміотерапії його органи травлення вкрилися язвами. Хлопчина не міг навіть води ковтнути, його перевели на штучне харчування, загальний стан дуже погіршився.

Дізнавшись про хворобу Богдана, наша родина почала молитися про його спасіння.

Друге опромінення стало для Богдана майже критичним, він втратив ще 5 кг ваги, його перевели в ізольовану палату. Вінницькі лікарі визнали свою безсилість у його лікуванні, і у листопаді минулого року Богдана перевезли до Києва. В ході лікування у нього поступово відновилася здатність самостійно їсти, і ми дещо послабили свої молитви.
На початку грудня при переливанні крові після чергового курсу хіміотерапії Богдану помилково влили кров іншої групи. Як наслідок – відторгнення її організмом, страшенні судоми, різке погіршення стану здоров`я. Ми негайно відновили сімейні молитви за Богдана і почали молитися за нього на малій групі.
Та спеціалісти київського онкоцентру шокували батьків новиною, що ні опромінення, ні п’ять курсів хіміотерапії Богдану не допомогли, і йому потрібна пересадка кісткового мозку. Таку операцію в Україні не роблять, а значить необхідне лікування за кордоном.
Батьки Богдана надіслали у спеціалізовані закордонні клініки висновки кількох українських діагностичних центрів. Вартість операції виявилася більше 3 млн грн. – сума для родини непідйомна. Батьки надіслали запити у благодійні фонди України, проте їм відповіли, що у фондах уже зареєстровано багато хворих дітей, і ще одну дитину вони не візьмуть.
Батьки Богдана не знали, що робити, а ми не уявляли, чим їм можна допомогти, і молилися: кожен окремо, разом на сімейних молитвах, на малій групі, і просили, щоби Бог явив на Богдані чудо.

Зазвичай наприкінці недільного служіння служителі церкви нагадують про скриньки для молитовних потреб. У середині грудня ми вкинули записку із проханням молитися Богу за можливість лікування Богдана за кордоном і його одужання, за його батьків (вони розлучені і часто конфліктують). Наступного вівторка зателефонував Павло Іванович Мітічев, розпитав про Богдана та його батьків і сказав, що пастори церкви «Нове життя» молилися за нього.

Те, що відбувалося далі, перевернуло наше розуміння про силу молитви.
Медсестра київської клініки, де лежав Богдан, розповіла батькам про жінку – українку, яка проживає в Італії. За винагороду вона допомагає виїхати до Італії, знайти там житло і необхідну для лікування клініку. Відповідно до італійських законів, навіть іноземних дітей там лікують безкоштовно. Батьки Богдана терміново зв’язалися з цією людиною, і вона погодилася допомогти.
Надзвичайно швидко було організовано абсолютно усе. Після Різдва Христового родина Богдана дізналася, що за три дні вони вилітають до Італії. Летіти мали обидва батьки, щоб хтось перебував біля лежачої дитини, а інший вирішував організаційні питання. У матері Богдана закордонний паспорт був старого зразка, а тому була необхідна віза. Отримати її в Україні з 27 по 29 грудня без Божої допомоги було нереально.

І Божа допомога прийшла. Співробітник паспортного столу, дізнавшись про ситуацію Богдана, дав візитну картку чиновника з італійського посольства. Коли мати Богдана зателефонувала йому, він сказав, що є віруючою людиною і пережив схожу ситуацію, коли його дружина лікувалася від раку в Італії. Тепер Бог використовує його для лікування Богдана. Необхідні документи були готові, і на третій день родина Богдана вилетіла до Італії.

В Італії юнака прийняли в спеціалізований центр, де лікували онкохворих дітей. Цьому центру допомагають служителі католицького храму, в одній частини якого розташовані службові кімнати і проводяться служіння, а в другій проживають родичі діток, що лікуються. При храмі існує потужний волонтерський рух: служителі церкви піклуються про батьків і дітей, сповідують їх, причащають.
Два місяці італійські лікарі витратили на запити до українських лікарень, щоб скласти карту хвороби Богдана, і в березні цього року почали безкоштовне лікування. Зараз Богдан проходить останній курс хіміотерапії. Операція з трансплантації кісткового мозку не знадобилася, бо у нього не виявили ракові клітини.
Він ще користується інвалідним візком, але чутливість ніг поступово відновлюється. По закінченні лікування Богдан проходитиме курс реабілітації в спеціалізованому центрі, щоби стати на ноги.

Бог продовжує творити чудеса у житті Богдана. Коли у нього з’явилась надія на завтрашній день, він почав самостійно вивчати італійську мову. Хлопець робив це так наполегливо, що перекладач – волонтерка при храмі, яка ще й викладає у італійському ліцеї, познайомила Богдана з його керівником. І професор направив до нього двох викладачів-лінгвістів, щоби підготувати до початку навчального року. Богдан матиме можливість не тільки ходити, а й навчатися у ліцеї.

Богдан отримав вид на проживання, його батьки оформлюють документи.
Бог почув молитви і явив чудо повною мірою! Ми щасливі, що серед цих молитов були й наші молитви, також братів і сестер церкви Христової «Нове життя».
Наш Бог, Бог неба і землі, Всесильний і Всемогутній! Вся слава Йому! Амінь.

Свідчення надіслала Ірина Миронова