Минулого тижня представники служіння MDI (Missions Development International) приїхали до Києва, щоб зустрітися зі своїми українськими партнерами по служінню та представити нового директора організації.

У неділю, 18 лютого, Стів Лоренс і Кріс Стауерс відвідали церкву "Нове життя", з якою місія плідно співпрацює вже понад 20 років.

Стів Лоренс: Наступного місяця виповнюється 20 років з часу створення MDI, засновниками якої були ми з Марті Скаддер. Протягом цих років Україна і церква «Нове життя» стали для нас другим домом, за цей час ми відвідали понад 20 країн і наразі працюємо з більш ніж 150 різних організацій та церков. Ми швидко розвиваємося і зрозуміли, що для нас з Марті настав час зробити крок назад і знайти людину, яка зможе керувати таким швидкозростаючим служінням. Ми знайшли таку людину серед наших керівників, це Кріс Стауерс. Він керував великою кількістю різних компаній в Америці. Кріс погодився стати президентом MDI і разом з нами керувати цим служінням. Він вперше приїхав до України, зустрічайте його!

Кріс Стауерс: Для мене надзвичайна честь бути з вами. Для мене є честю служити в MDI, я із смиренням приймаю цей пост. Щодо мене: я вже майже 20 років одружений з Трессі. У нас є двоє дітей, донька та син. Я радію з того, що Господь зробив через MDI, але ще більше радію, що Він ще зробить. Через надзвичайну роботу Стіва і Марті Господь заклав надійне підґрунтя, і ми відчуваємо, що на цій основі Він хоче будувати щось більше.
Перед приїздом сюди я просив Господа дати мені якійсь вірш із Біблії, і Він дав: «Я є Лоза, а ви гілля. Хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду» (Ів. 15:5). В Україні я побачив плід, який приносився протягом цих років. З огляду на наведену цитату, я розумію, що все це сталося тому, що люди перебували у Христі. Ми радіємо з цього і розуміємо, що це плід від Бога. Наше бачення в тому, що й надалі будемо приносити плід Йому.

Стів Лоренс відповів на запитання Анатолія Івановича, чи щасливий він:
Для цього мені потрібно повернутися на 20 років назад. За цей час у нас були і радості, і труднощі, але поняття «щастя» переросло у «радість». Коли ви, ваша церква, стали частиною мого життя, всі інші почуття – розчарування, любов, злість, самотність, – на яких базуються людські стосунки, не в змозі відібрати цю основу. Господь благословив мене цією церквою, нашими стосунками, і від цього я щасливий. Ніхто не може забрати це від мене, бо радість у Христі, вона постійна!