Статтю складено на основі програми «Це реально» на Світлому радіо Еммануїл, де гостем був Павло Іванович Мітічев, пастор церкви "Нове Життя" та член правління українського відділення місії «ОМ» (Operation Mobilization або «Обітниця миру»). Ведучий програми – Сергій Цвєтков, тема бесіди – «Чоловік і благовістя». От що розповів Павло Іванович про свою мрію та її реалізацію.

Я сам напросився на виступ на Світлому радіо, щоб розказати про свою мрію, з якою я живу вже 12 років. Коли я увірував і прийняв хрещення у 1978 р., то з особливою повагою ставився до місіонерів. У 2000-му році мене запросили працювати в місію «Світло на Сході», де я почав викладати в Місіонерській школі, а з 2003 р. став її керівником.Ми навчали групу студентів і думали, як привити їм практичні навички. На той час ми познайомилися з цікавим християнським рухом – молоканством, у селі Астраханка Мелітопольського району Запорізької обл.

Молокани виникли у другій половині ХVIII ст. у центральній Росії всередині православ’я. Вони були проти обрядовості, попівщини, проти ікон, навіть хрещення і причастя відкинули і визнавали лише Слово Боже як чисте словесне молоко, тому й назвали себе «молокани». За свої погляди вони зазнали певних гонінь, їх відселяли на околиці імперії, в т. ч. і на південь України, щоб вони були живим заслоном проти войовничих набігів кримських татар.

З історії створення місії «Світло на Сході» я дізнався, що її заснував у Німеччині Вальтер Жак на базі таборів для російських військовополонених. А раніше, у 1907 р., він відвідував Україну, знайшов тут молокан, які були близькими йому по духу – живими євангельськими християнами. І в селі Астраханка у 1907 р. він започаткував першу в Російській імперії євангельську семінарію, де планував готувати місіонерів, в першу чергу для мусульманського Криму, з перспективою на Туреччину. На жаль, семінарія проіснувала декілька років, і під тиском православної державної ідеології її закрили.
Рівно за 100 років, навесні 2007 р., ми з братом приїхали в Астраханку, щоб в місцевій сільраді, яка розташована в приміщенні колишньої семінарії Вальтера Жака, взяти дозвіл на проведення євангелізації студентами Місіонерської школи. Там я подумав, що Вальтер Жак мав мрію про місіонерство, і йому вдалося щось зробити для виконання Великого Доручення Ісуса Христа. А що нам заважає мріяти? В Україні є свобода, є підготовлена команда студентів Місіонерської школи, є все необхідне, щоб охопити місіонерством усі міста і села України, а потім поширити цей рух в Європі, Азії і далі…
З того часу ми з командою місії «Світло на Сході» почали виїжджати на тиждень в якесь село чи місто, де не було євангельських церков, щоб від хати до хати євангелізувати мешканців і започатковувати нові церкви. Потім місіонерський рух з наметовим служінням підхопив пастор Віктор Танцюра. Тисячі новонавернених, десятки нових церков виникли в Україні протягом 12 років завдяки реалізації цієї мрії. Цього року 4 місіонерські команди запланували 49 тижневих виїздів у міста і села України.
Хоч Україна і святкує вже 1030 річницю хрещення Русі, дуже багато людей не є християнами. Люди відвідують церкву, знають щось про Христа, але багато з них не пережили глибокого покаяння і відродження. Тому Україна залишається величезним полем для євангелізації. А в євангельських церквах, на жаль, згас той запал, що був на початку 90-х років.
Стосовно місіонерства за кордоном. Мене запросили до правління місії ОМ, представництво якої вже понад 20 років є в Україні. Місія «ОМ» за величиною є третьою у світі, має осередки в 110 країнах, де працюють близько 3 тис. місіонерів. Місія має свій дев’ятипалубний корабель «Logos Hope» з 400 членами екіпажу 64 національностей, які є місіонерами, віруючими людьми. Цей корабель заходить у великі порти світу, і там проводяться євангелізації. У 90-ті роки він заходив до Одеси і Севастополя. Є на ньому й українці.

Завдяки безвізовому режиму Господь дав українцям надзвичайну можливість нести благу звістку по всьому світу.

Багато молоді бажає побувати в інших країнах, ознайомитися з іншими культурами. Місія ОМ пропонує людям активний відпочинок –короткочасний місіонерський тур до будь-якої країни світу, де можна ознайомитися з осередками місії, долучитися до їхнього служіння, навчитися чомусь доброму або поділитися досвідом. Для цього треба заздалегідь зв’язатися з місією та узгодити подальші дії з представниками місії ОМ в обраній країні.
Багато молодих українців від’їжджають за кордон у пошуках роботи. Серед них є й ті, хто має магістерську чи бакалаврську теологічну освіту. Найефективніше для них було б не просто заробляти гроші, а підключитися до місіонерської праці. Я вірю, що у Бога є чудовий план щодо України та українців, і ми можемо зробити вагомий внесок у світовий місіонерський рух для завершення розповсюдження Благої Звістки «аж до краю землі».

Статтю для публікації підготувала редакція газети "Нове Життя"

Фото в заголовку статті Nathan McBride