У пошуках безпеки. Псалом 22

24.07.22

Під час війни безпека стає темою №1. Особливо, коли у наших ворогів немає жодної краплі совісті, але при цьому є багато ракет. Будь-якої миті та в будь-якій частині України є загроза для нашого життя. Навіть тут і зараз, на богослужінні, ми не в безпеці.

У пошуках безпеки сотні тисяч наших співвітчизників залишили рідну домівку. Саме задля безпеки тисячі сімей поділено.

Але, крім військової загрози, є ще й загроза економічна. Багато людей втратили житло та роботу і тепер з жахом думають про завтрашній день.

Не знаю, як ви, але я постійно відчуваю потребу знаходити відповіді на такі складні запитання у Бога. У Бога, тобто в молитві, у розумінні Писання і в спілкуванні в церкві.

Якщо ви сьогодні прийшли на богослужіння, щоб отримати підбадьорення і повчання, можливо, навіть відповідь на запитання: як жити далі, то я маю для вас один стародавній текст, який просто просякнутий впевненістю та спокоєм.

Псалом 22

1Псалом Давидів
Господь – мій Пастир,
я нічого більше не потребую.
2Він дає мені спочинок на трав’янистих пасовищах,
водить мене до тихих вод.
3Він оживляє мою душу,
веде мене стежками правди
заради Свого імені.
4Навіть коли я піду долиною тіней смерті,
то не боятимусь зла,
адже Ти зі мною;
Твій жезл і Твій посох –
вони заспокоюють мене.
5Ти готуєш для мене святковий стіл
на очах у моїх супротивників,
Ти намастив мою голову олією,
мій келих наповнений вщерть.
6Тож нехай добро й милість супроводжують мене
в усі дні мого життя,
а я перебуватиму в домі Господньому повіки.

Може здатися, що молитися такою молитвою могла лише людина, у якої все добре. Але цей текст, найімовірніше, писався в 6 столітті до Різдва Христового під час війни, окупації та полону Ізраїльського народу. Навіть якщо ці слова написав сам Давид, то його життя спокійним і безпечним точно не назвеш. І в 21 псалмі це добре описано.

Впевненість у завтрашньому дні, якою просякнутий 22 псалом не залежить від життєвих обставин.

Псалом починається і закінчується (1 та 6 вірші) зі слова «Господь» (Яхве).

«Це прекрасний твір, подібно до показаного в ньому життя простоти і довіри, сповнений присутністю славного ймення Яхве»
Брюгеман

«Автор псалма знає, що все йогожиттяперебуваєпідопікою та керівництвом того, хтозадовольняє та передбачаєкожнуйого потребу»
Брюгеман

22 псалом показує нашу повсякденну діяльність: харчуванняі прагнення до безпеки, з точки зору зосередженої на Бозі, тим самим кидаючи виклик звичному для нас мисленню.

Сприймати реальність через призму довіри до Бога завжди складно, а тим більше під час війни.

І тут є два потужні образи, які допомагають нам більше зрозуміти сутність Яхве і те, як Він піклується про нас:
пастир і господар.

• Відразу уточню, що господар не деспотичний господар-рабовласник, а господар будинку, в якому ми бажані гості.

Пастир.

Єдиний текст у Старому Заповіті, де використовується саме особистий займенник «пастир МІЙ».

Зазвичай говориться, що Бог наш пастир. Пастир для народу. І це важливо.

Вівця без череди довго не проживе. Пам'ятаєте притчу про заблудлу вівцю? Вівці є максимально безпорадними істотами. Вони погано бачать, не орієнтуються і не здатні себе постояти. Тому пастир із притчі Христа вирушає на пошуки заблудлої вівці, щоб у буквальному сенсі її врятувати, повернути в загін, у найбезпечніше для неї місце.

І коли псалмоспівець каже, що Господь мій пастир – це особистий досвід життя з Богом, але автор при цьому є частиною великого цілого - народу Божого.

Ми не можемо жити з Богом у відриві від решти Його дітей.

«Ви не можете говорити «пастир мій», не сказавши передусім «пастир наш».

І це благо для нас бути частиною громади церкви.

Але, можливо, цей незвичний для ВЗ особистий займенник наголошує на важливості вільного особистого вибору.

Чи готовий ти назвати Бога своїм пастирем?

Ще кілька слів про роботу пастиря, щоб ми більше розуміли цю давню метафору.

Ну, зі злачними пасовищами все зрозуміло – це про їжу.

Тихі води– місце, де вівця може попити у безпеці, без ризику, що річка надто бурхлива і може забрати.

Стезі правди– це про небезпеку заблукати. До речі, на стародавньому сході пастухи саме вели, а не гнали стадо.

Долина смертної тіні.

Дорогою трапляються темні долини (як зараз). Вівцям там не комфортно, але їх не можна оминути і пастух обов'язково проведе.
Тобто ми не можемо уникнути важких періодів життя. Не можемо їх оминути.

Але не варто боятися, бо пастир поруч і в нього є зброя – жезл. В одному з перекладів: твій посох вселяє в мене впевненість.

Хаймарси та бойові безпілотники на озброєнні ЗСУ вселяють у нас упевненість.

Вникаючи в ці деталі, ми бачимо, що пастир забезпечує нашу безпеку на життєвому шляху.

Ісус ще більше розвинув цей образ:

Я – добрий пастир. Добрий пастир віддасть життя за овець.
Ін 10:11

Ми можемо захоплюватися тим, як Господь веде і зберігає нас у житті. Але кульмінація нашої безпеки- це наше спасіння від гріха.

Христос помер і воскрес, і тому Він здатний захистити нас не лише від російських фашистів, а й від самої смерті, від вічної загибелі.

Головна небезпека у головній війні вже подолана!

Господар.

У заключній частині 22 псалми (5-6 вірші) ми бачимо вже зовсім іншу метафору. Вона також про безпеку.

5Ти готуєш для мене святковий стіл
на очах у моїх супротивників,
Ти намастив мою голову олією,
мій келих наповнений вщерть.
6Тож нехай добро й милість супроводжують мене
в усі дні мого життя,
а я перебуватиму в домі Господньому повіки.

Трапеза, олива/єлєй на голову та повна чаша – ц вжео брази не поля, а хлібосольного дома.

І тут важливо, що як пастух, так і хазяїн будинку захищають нас від ворогів.

За традицією господар має за всяку ціну захистити гостя. У цьому випадку може йтися про могутню людину, її будинок -укріплена фортеця. Вороги не наважуються напасти. Уявіть, що вас переслідують, але виховаєтеся в будинку могутнього покровителя.

Ця ідея добре розвинена у «Володарі перстнів».

Арагорна та хобітів переслідують чорні вершники. І вони ховаютьсяу замку Елронда. Сили Мордора безсилі у землях ельфів.

Мій товариш і співробітник зараз у ЗСУ. Їхня бригада всі ці місяці знаходилася в найгарячішому місці. І Бог дивом зберігав. А потім був момент, коли вони роздобули газовий балон і трохи нормальної їжі і змогли приготувати крутий сніданок (яєчню). Це було практично на очах у ворогів )

Я бачу, як Господь береже Україну. Нам допомагають найсильніші армії (дома) світу. Якщо подивитися на карту, наша країна виглядає зовсім крихітною порівняно з Росією. Але вони не можуть нас поглинути і ми продовжуємо трапезу на очах ворогів.

У 6 вірші ми бачимо кульмінацію Божого захисту.

Тож нехай добро й милість супроводжують мене
в усі дні мого життя,я
а я перебуватиму в домі Господньому повіки.

Виявляється можна все життя перебувати у цьому безпечному та комфортному будинку з могутнім господарем. У цьому домі ми можемо випробувати на собі ласку і милість Бога.

Господь веде нас життям, як добрий дбайливий пастир.

Господь захищає нас відворогів у своєму надійному домі і запрошує нас на бенкет з повною чашею кращого вина. І з цього будинку не треба йти.

Назви Бога своїм пастирем

і він приведе тебе на злачні пасовища,
проведе неушкодженим долиною смертної тіні і
прихистить у своєму надійному та затишному будинку,
який зветься церквою або Божим Царством.

На жаль, милість і доброта Господа не гарантує нам збереження матеріального майна. На цьому шляху ми можемо втратити нерухомість, здоров'я або навіть близьких.

Але милість і доброта Господа виявляється в тому,
що Він втішає, допомагає пережити важкі часи,
не збожеволіти, не стати овочомчизалежним.

З Божою допомогою зруйноване війною життя буде відновлено. Але попереду все одно чекатиме нове, найкраще та вічне життя.