Мета Бога для цієї війни:

Повт. 8:2 Спогадай увесь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді його, чи ні.

Пустеля - випробування у житті. 5 місяців війни.

Перша мета - Упокорити - з чим я зустрічаюсь найбільше в моїй церкві - це не депресія, не тревожність, а непокірне, горде, гнівливе та себелюбне серце.

Друга мета - Випробувати мене, щоб довідатися, що в моєму серці. Як Він це робить? Дивиться, чи додержуюсь я Його заповідей!

Ів.14:21 Той, у кого мої заповіді, і хто їх береже, той мене любить.

Через моє ставлення до обставин життя, які я не можу змінити, що від мене не залежить!
Тест 1:
визначте, що з цього від мене не залежить, а що від мене залежить: Загроза: життю, здоров’ю, гнів, агресивність, близьким людям, майну. тривожність, занепокоєння, - плоди плоті Гал.5:22

Дослідимо сьогодні реакції свого серця на пустиню (війну).

Виконання заповідей:

• ставлення до Бога (Перша Заповідь)
• ставлення до ближніх (Друга Заповідь).

Моє ставлення до Бога: Реакція на втрати, які я маю через війну - внутрішній діалог з Богом два види реакції - Гнів або довіра. І те і те супроводжується емоційними реакціями сум’яттям та страхом.

Гнів на Бога - це не нормально!

Пр.19:3 Безумність людини руйнує її долю, та й ще на Господа вона серцем гнівається.

Як Ти допустив це? Це несправедливо. Чому я? Є більш грішні, аніж я! Тобі байдуже!

Зазвичай, за цими запитаннями ховається моя підозра, що Бог - не добрий, бо не хоче, щоб я був щасливим, - “Ти мене не любиш, бо не даєш того, що я хочу!” Егоїзм! Світ пропонує виливати гнів!. "Бог підвів тебе. Прости Йому"

Довіра Богові - я не розумію, мені важко та страшно, гнів наповнює мене... але нехай буде воля Твоя! Приклад з собакою, що її викинули з машини, а вона біжить за хазяїном! Меннінг

То яка роль Бога в моїх недолях?

Іс.4:7 Я, що світло формую та темність творю, чиню мир і недолю творю, Я Господь, Який робить це все!

Він витискає з мене те, що є в мені - ненависть, заздрість, страхи, осуд, жагу помсти...

Я маю любити те, що любить Він та ненавидіти те, що ненавидить Бог! Ненавидіти - природньо! Інакше, я втрачу розуміння справедливості - різниця між добром і злом! Але я маю ненавидіти гріх, а не людину!

Моє ставлення до ближніх Як вимірюється рівень соціального розвитку суспільства - по пенітенціарній системі. Як вимірюється моя духовність? Тобто взаємини з Богом? Не по відношенню до тих, хто тобі подобається, а через ставлення до моїх ворогів. Наша любов до Бога вимірюється нашими найгіршими стосунками.

Мв.5:43 Ви чули, що було сказано: Люби ближнього свого й ненавидь ворога свого. 44 А я кажу вам: Любіть ворогів ваших і моліться за тих, що гонять вас; 45 таким чином станете синами Отця вашого, що на небі, який велить своєму сонцю сходити на злих і на добрих і посилає дощ на праведних і неправедних. 46 Бо коли ви любите тих, що вас люблять, то яка вам за це нагорода? Хіба не те саме й митарі роблять? 47 І коли ви вітаєте лише братів ваших, що надзвичайного чините? Хіба не те саме й погани роблять?

Зараз я чую: це - не на часі! А як щодо - час любити та час - ненавидіти Еккл.3:8? Гріх! Сьогодні в суспільстві народився термін “святої ненависті!”

Тест 2:
Образ мислення святого у ставлення до ворогів: справедливо/несправедливо чи праведність/гріх? у контексті нашого уривку - друге!

Дії щодо воргів: Любити ворога - піклуватись про нього.

Вих.23:4 Коли натрапиш на вола ворога твого чи осла його, що заблукав, мусиш завести його до нього. 5 Коли побачиш осла ненависника твого, що лежить під тягарем, гляди, не покидай його, а поможи йому піднести його.

А як щодо Псалмів гніва? Вони сповнені прагненням Божої слави

Сьогодні ми поводимось як Йона, який прагнув смерті ворогів більше, аніж слави Божої, яка явилась в покаянні ворогів!

Наша мета - покаяння ворогів та наша душа!

Приклад благодатного серця: Батько тримає за руку вбитого 13-річного сина. В цій пустелі він втратив сина. Його реакція - 2 години читає Євангеліє - ознака довіри Богові. - на колінах - упокорений. Не влаштовує розбірок з Богом.

Наша любов до Бога вимірюється нашими найближчими стосунками.

Завітні стосунки - до чоловіка (дружини). Велике випробування для дружин та чоловіків - розділення!

ЇЇ Спокуса - виїхала, потрапила в комфортні умови. Діти поруч! Жіноча мрія здійснена. І навіщо мені він? Ще й гроші пересилає. Його спокуса - я тут займаюсь ділом. Нарешті знайшов себе. Бачу сенс у служінні батьківщині!
Нагадую:

Еф.5:31 Покине тому чоловік батька й матір, і пристане до дружини своєї, і будуть обоє вони одним тілом.

Якщо маєте можливість поєднатись з чоловіком, але не поєднуєтесь - чините гріх!

Що робити? Якщо тобі не цікаво серце коханої людини, тобі треба не напружуватись, щоб захотіти, а … покаяння! Твоє ставлення до твоєї дружини завіту - твої справжні стосунки з Христом!

5 місяців Бог веде тебе через пустелю. Манна замість звичайного м’яса. Як ти реагуєш на це випробування? Ремствуєш? Гнів на ворогів через переляк? Комфортніше самому? Упиваєшся жалем до себе?

Запитання:

• Що насправді ти втратив за 5 місяців війни? Як ти реагуєш на ці втрати?
• Твій внутрішній діалог з Богом більше спирається на гнів проти Бога чи на довіру Йому? Наведи приклад!
• Помолись за людину, яка поруч з тобою. Приготуй серце до Причастя.