Якщо маленька дитина померла, і не розкаялась в гріхах, тому що була замала, щоб це зробити, вона з Христом чи ні?

Так, Біблія говорить, що спочатку Бог створив людину досконалою, що міститило і ту особливість, що вона була не підвладна смерті. Але ворог душ людських запропонував людям стати «як Бог, що знає добро й зло» (Бут. 3: 5), і вони піддались цій спокусі. З того моменту, як написано, «... через одного чоловіка гріх увійшов у світ і гріхом - смерть, так прийшла й смерть у всіх людей, тому що в ньому всі згрішили» (Рим. 5:12). Від Адама і Єви після гріхопадіння народилися діти, але вже не за образом і подобою Божою, як було спочатку, а за образом і подобою Адама (Бут. 5:3), тобто, із зіпсованою гріхом природою. Богослови називають це явище «первородним гріхом», коли людина народжується в цей світ уже грішною за своєю природою і сутністю. Таке явище яскраво проявляється в тому, що дитину не потрібно вчити грішити і робити щось погане, тому що це у неї і так прекрасно виходить. А от для того, щоб прищепити дитині хороші якості, необхідно докласти багато зусиль.

Первородний гріх - це, можна сказати, потенційний гріх, або ж - успадкована від праотців здатність людини до гріха.

Було б нелогічно та абсолютно несправедливо карати дитину, за гріх, який вона успадкувала від батьків, а Бог, як ми знаємо з Писання, є Суддя праведний (Пс. 7:12; 9: 5). Тому Бог і не стягує з дитини за первородний гріх до тих пір, поки та, ввійшовши в підлітковий вік, не стане грішити свідомо, і, таким чином, потенційний гріх не почне реалізовуватися в її житті в конкретних гріховних вчинках. Тоді вона вже несе повну відповідальність перед Богом і людьми за свої вчинки.
В Євангеліях згадується (Мф. 19:13; Мк. 10:13; Лк. 18:15), як до Христа приносили немовлят і приводили трохи старших дітей. Христос не вимагав від них ні покаяння, ні хрещення. Він просто благословив їх і сказав: «... Царство Небесне належить таким» (Мф. 19:14). На підставі цих слів Царя царів Ісуса Христа можна бути твердо впевненим у тому, що будь-яка дитина, яка вмирає в дитинстві, потрапляє прямо в Царство Небесне, до вічних осель на небесах! Тому за маленьких дітей, померлих в дитинстві, можна бути спокійними, вони - з Христом у Царстві Небесному, а ось їх дорослим батькам і близьким потрібно подумати, щоб не проґавити цей шанс!